Tài liệu Tiếng Nga cho bé (Русский язык для детей)

Cynir

Vania 3N
Сотрудник
Các bạn các em thân mến !

Chủ đề này hướng dẫn học tiếng Nga qua những tranh truyện rất vui nhộn. Chúc các bạn các em học tập tấn tới !​
 

Cynir

Vania 3N
Сотрудник
BÔNG LÚA
Dân thoại Ukraїna



Ngày xưa có hai chú chuột tên là Crúc và Véc sống chung với một chú Gà Trống.

Một hôm Gà Trống quét sân thấy một bông lúa mì rơi trên mặt đất.

– Crúc ơi, Véc ơi! Gà Trống gọi – Hãy xem đây, mình tìm được cái này!

Hai chú chuột cùng chạy lại nói:

– Đem đập đi!

– Nhưng ai đập? – Gà Trống hỏi.

– Không phải tôi. – Một con chuột nói.

– Cũng không phải tôi! – Con chuột chia cũng nói.

– Được, tôi sẽ đập! – Gà Trông bắt tay vào việc luôn. Đập xong lúa, Gà Trống gọi:

– Crúc ơi, Véc ơi! Hãy xem đây, mình đập được biết bao nhiêu hạt!

Hai chú chuột chạy đến, cùng bảo:

– Bây giờ mang hạt đến cối xay bột đi!

– Nhưng ai sẽ mang đi? Gà Trống hỏi.

– Không phải tôi, cũng không phải tôi! – Hai chú chuột cùng nói.

– Được, tôi sẽ mang đi – Gà Trống vác túi lúa trên vài và đến cối xay bột.

Hai con chuột lại nhảy nhót vui vẻ. Gà Trống trở về, cất tiếng gọi:

– Lại đây Crúc ! Lại đây Véc! Mình đã đem bột về đây!

Hai chú chuột vội reo:

– A! Anh Gà Trống, anh giỏi quá! Bây giờ phải nhà bột, đưa bột vào lò nướng thành bánh.

– Ai sẽ đưa bột vào lò? – Gà Trống hỏi.

Một lần nữa, hai chú chuột lại nói:

– Không phải tôi!

– Cũng không phải tôi!

Gà Trống suy nghĩ và nói:

– Rõ ràng là tôi lại phải làm rồi.

Gà Trống bắt đầu nhào bột, mang củi đến và nhóm lò. Lò vừa cháy, gà đưa bột vào lò. Hai con chuột lại nhảy múa reo hò. Bánh chín, Gà Trống kéo ra, đặt lên bàn. Hai chú chuột vội chạy ngay đến, chẳng cần ai mời.

– Ồ! Đói quá! Crúc kêu lên.

– Mình thèm quá! – Véc cũng kêu lên.

Thế là hai chú chuột ngồi ngay vào bàn. Gà Trống nói:

– Đợi chút nào! Các bạn hãy nói cho biết, ai tìm ra bông lúa?

– Anh chứ ai – Cả hai cùng nói.

– Thế ai đập lúa? – Gà Trống hỏi.

– Anh đập lúa – Cả hai chuột lí nhỉ trả lời.

– Ai mang bột đến cối xay?

– Cũng lại anh – Hai con trả lời giọng càng nhỏ hơn.

– Ai nhào bột? Ai mang củi? Ai nhóm lò? Ai nướng bánh?

– Anh làm tất cả! Anh làm tất cả!

– Thế các bạn làm gì?

Biết trả lời thế nào? Crúc và Véc lúng túng, đi ra khỏi bàn. Gà Trống không giữ. Vì không nên mời kẻ lười biếng ăn bánh.​

(theo Nhà Xuất Bản Giáo Dục)​

Жили-були два мишеня, Круть і Верть, та півник Голосиста Шийка.
Мишенята тільки й знали, що співали та танцювали, крутилися та крутилися.
А півник на світ піднімався, спершу всіх піснею будив, а потім приймався за роботу. Ось одного разу підмітав півник двір і бачить на землі пшеничний колосок.

— Крути, Верть, — покликав півник, — гляньте, що я знайшов!
Прибігли мишенята і кажуть:

— Треба його обмолотити.
— А хто молотитиме? — спитав півник.
- Тільки не я! - закричав один.
- Тільки не я! - Закричав інший.
- Гаразд, - сказав півник, - я обмолочу.
І взявся до роботи. А мишенята стали гратися.
Закінчив півник молотити і крикнув:
— Гей, Круть, гей, Верть, дивіться, скільки я зерна намолотив!
Прибігли мишенята і запищали в один голос:
— Тепер треба зерно на млин нести, муки намолоти!
- А хто понесе? — спитав півник.
- Тільки не я! - закричав Круть.
- Тільки не я! - закричав Верть.
— Гаразд, — сказав півник, — я знесу зерно до млина.
Взяв собі на плечі мішок і пішов.
А мишенята тим часом далі гралися. Друг через одного стрибають, веселяться.
Повернувся півник із млина, знову кличе мишенят:
- Сюди, Круть, сюди. Верти! Я муку приніс.
Прибігли мишенята, дивляться, не нахваляться:
- Ай та півник! Ай та молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги пекти.
— Хто міситиме? — спитав півник.

А мишенята знову своє:
- Тільки не я! - Запищав Круть.
- Тільки не я! - запищав Верть.
Подумав, подумав півник і каже:
— Мабуть, мені доведеться.
Замісив він тісто, натяг дров, затопив піч. А як піч витопилася, посадив у неї пироги.
Мишенята теж часу не втрачають: пісні співають, танцюють.
Спеклися пироги, півник їх вийняв, виклав на стіл, а мишенята тут.
І звати їх не довелося.
- Ох і зголоднів я! - пищить Круть.
— Ох і їсти хочеться! - пищить Верть.
І за стіл сіли.
А півник їм каже:
— Зачекайте, зачекайте! Ви мені спочатку скажіть, хто знайшов колосок.
- Ти знайшов! — голосно закричали мишенята.
- А хто колосок обмолотив? — знову спитав півник.
- Ти обмолотив! - тихіше сказали обидва.
— А хто зерно на млин носив?
— Теж ти, — зовсім тихо відповіли Круть та Верть.
— А тісто хтось місив? Дрова носив? Пічку топив? Пироги хто пік?
- Все ти. Все ти, — трохи чутно пропищали мишенята.
— А що ви робили?
Що сказати у відповідь? І сказати нема чого. Стали Круть та Верть вилазити з-за столу, а півник їх не тримає.
Нема за що таких ледарів і ледарів пирогами пригощати!​
Жили-были два мышонка, Круть и Верть, да петушок Голосистое горлышко. Мышата только и умели петь да плясать, крутиться и вертеться. Петушок же рано утром поднимался, сперва всех песней будил, а потом за работу принимался.
Однажды подметал петушок двор и увидел на земле пшеничный колосок. Позвал петушок мышат:
- Круть и Верть, посмотрите, что я нашел!

Прибежали мышата и говорят:
- Нужно его обмолотить.
- А кто будет молотить? – спросил петушок.
- Только не я! – пропищал Круть.
- Только не я! – пропищал Верть.
- Ладно, – сказал петушок, – я обмолочу.

И принялся за работу. Мышата тем временем затеяли игру в лапту.
Закончил петушок молотить и крикнул:
- Эй, Круть, эй, Верть, посмотрите сколько я зерна намолотил!
Прибежали мышата и запищали в один голос:
- Теперь надобно зерно на мельницу нести, муки намолоть.
- А кто понесет? – спросил петушок.
- Только не я! – ответил Круть.
- Только не я! – ответил Верть.
- Ладно, – сказа петушок, – я снесу зерно на мельницу.

Взвалил себе на плечи мешок и пошел. А мышата затеяли игру в чехарду. Прыгают друг через друга, веселятся.
Вернулся петушок с мельницы и позвал мышат:
- Сюда, Круть, сюда, Верть! Я муку принес.

Прибежали мышата, смотрят, не нарадуются:
- Ай да петушок! Ай да молодец! Теперь нужно тесто замесить да хлеб печь.
- Кто будет месить? – спросил петушок.

А мышата опять свое:
- Только не я! – запищал Круть.
- Только не я! – запищал Верть.

Подумал, подумал петушок и говорит:
- Видно мне придется.
Замесил петушок тесто, натаскал дров, затопил печь. Как печь истопилась, посадил в нее хлеб.
Мышата тоже времни не теряют: пляшут, да песни поют.
Испекся хлебушек, петушок вынул, поставил на стол, а мышата тут как тут. И звать их не пришлось.
- Ох и проголодался я! – пропищал Круть.
- Ох, как есть хочется! – пропищал Верть.

Скорее сели за стол. А петушок им говорит:
- Подождите, подождите! Вы мне сперва скажите, кто колосок нашел?
- Ты нашел! – громко закричали мышата.
- А кто колосок обмолотил? – снова спросил петушок.
- Ты обмолотил! – потише сказали оба.
- А кто зерно на мельницу носил?
- Тоже ты, – совсем тихо ответили Крутьи Верть.
- А тесто кто месил? Дрова носил? Печь топил, хлеб кто пек?
- Все ты. Все ты, – чуть слышно пропищали мышата.
- А вы что делали?

Не знаю, что сказать мышата. Стали Круть и Верть вылезать из-за стола, а петушок их не удерживает.
Не за что таких лодырей и лентяев хлебом угощать!​






















HAI CHÚ GẤU THAM ĂN
Dân thoại Hungary



Ngày xửa ngày xưa, trong một khu rừng nọ, có một Gấu mẹ đã già và hai chú Gấu con sống với nhau.

Một hôm hai chú Gấu thưa với mẹ:

- Thưa mẹ, hai chúng con đã khôn lớn, xin mẹ cho chúng con tự đi kiếm thức ăn.

Gấu mẹ ôm lấy hai con, ân cần căn dặn mọi điều. Hai Gấu con từ biệt mẹ ra đi. Chúng đi mãi mà vẫn chưa tìm được thứ gì để ăn, trong khi bụng đã đói meo.

Bỗng ngay trên đường đi có một miếng phó mát lớn. Thật là sung sướng. Hai chú Gấu con cùng vồ lấy, định chia thành hai phần đều nhau. Nhưng hễ chú này định bẻ làm đôi thì chú kia giật lại vì sợ chiếm mất phần hơn. Miếng ăn trước mặt, lòng tham nổi lên, hai anh em quên cả lời mẹ dặn.

Hai chú Gấu ban đầu còn cãi nhau, về sau lớn tiếng tranh giành kịch liệt. Vừa lúc ấy, một con Cáo già đi tới. Cáo hỏi:

- Hai cậu làm gì mà ỏm tỏi thế?

Hai chú Gấu con kể lại chuyện rắc rối về việc chia phó mát.

Cáo già nói:

- Chuyện ấy có gì mà rắc rối. Đưa đây, tôi chia hộ cho thật đều nhau. Cậu em sẽ được một phần bằng phần của cậu anh.

Hai anh em Gấu mừng rỡ reo lên:

- Thế thì hay quá! Bác chia hộ cho.

Cáo cầm lấy miếng phó mát bẻ làm đôi. Nhưng nó cố ý bẻ thành hai phần to, nhỏ khác nhau rõ rệt.

Hai chú Gấu cùng vội vàng nói:

- Miếng này to hơn rồi!

Cáo già bình thản đáp:

- Không hề gì! Nếu miếng này to tôi sẽ sửa lại ngay thôi mà!

Nói xong, Cáo đưa phần to lên mồm cắn một miếng rõ to rồi nhai ngấu nghiến.

Phần to trở thành phần nhỏ. Hai Gấu con lại kêu lên:

- Hai phần này lại không bằng nhau rồi!

Cáo già liếc mắt nhìn hai chú Gấu ra vẻ thông cảm:

- Không sao, không sao, tôi sửa lại cho đều ngay.

Cáo lại há mồm ngoạm một miếng khá lớn ở phần to. Phần to lại hoá nhỏ hơn. Hai chú Gấu con lại hậm hực gào lên:

- Lại không đều! Hai phần vẫn không đều!

Cáo liếm mép rồi an ủi hai chú Gấu con:

- Được rồi, được rồi, chỉ cần sửa lại một tí là hai phần đều nhau thôi.

Cứ như vậy, Cáo chén hết miếng này đến miếng khác. Hai chú Gấu con thèm nhỏ dãi, cứ hếch mũi lên xem phần nào to hơn, phần nào nhỏ hơn. Cáo chén no bụng rồi mới chia cho hai phần đều nhau. Và lúc bấy giờ thì mỗi phần chỉ còn là một mẩu bé tí.

Cáo nói:

- Xong rồi, bây giờ thì hai phần tuy bé nhưng rất đều nhau đấy! Chúc hai cậu ăn ngon và đừng có tranh nhau nữa.

Cáo cười khì khì, ve vẩy đuôi và chuồn thẳng.

Hai chú Gấu con tiu nghỉu nhận lấy phần của mình. Hai đứa chẳng còn bụng dạ nói với nhau câu nào, nhưng chắc hẳn chúng đã được bài học về sự nhường nhịn lẫn nhau.​

(theo Nhà Xuất Bản Giáo Dục)​

По ту сторону стеклянных гор, за шёлковым лугом, стоял нехоженый, невиданный густой лес. В этом нехоженом, невиданном густом лесу, в самой его чаще, жила старая медведица. У неё было два сына. Когда медвежата выросли, они решили, что пойдут по свету искать счастья.
Поначалу пошли они к матери и, как положено, распрощались с ней. Обняла старая медведица сыновей и наказала им никогда не расставаться друг с другом.
Обещали медвежата исполнить наказ матери и тронулись в путь-дорогу.
Шли они, шли. И день шли, и другой шли. Наконец все припасы у них кончились. Медвежата проголодались. Понурые, брели они рядышком.
- Эх, братик, до чего же мне есть хочется! - пожаловался младший.
- И мне хочется! - сказал старший.
Так они всё шли да шли и вдруг нашли большую круглую головку сыра. Хотели было поделить её поровну, но не сумели. Жадность одолела медвежат: каждый боялся, что другому достанется больше.
Спорили они, рычали, и вдруг откуда ни возьмись подошла к ним лиса.Лиса помогает поделить сыр медвежатам
- О чём вы спорите, молодые люди? - вкрадчиво спросила лиса.
Медвежата рассказали ей о своей беде. - Какая же это беда! — сказала лисица. — Давайте я вам поделю сыр поровну: мне что младший, что старший — всё одно.
— Вот хорошо-то! — обрадовались медвежата. - Дели!
Лиса взяла сыр и разломила его на две части. Но расколола головку так, что один кусок - это даже на глаз было видно — был больше другого.
Медвежата закричали:
- Этот больше! Лиса успокоила их:
- Тише, молодые люди! И эта беда не беда. Сейчас я всё улажу.
Она откусила добрый кусок от большей части и проглотила его. Теперь большим стал меньший кусок.
Лиса и медвежата- И так неровно! — забеспокоились медвежата.
- Ну, полно, — сказала лиса. - Я сама знаю своё дело! И она откусила кусок от большей части. Теперь больший кусок стал меньшим.
- И так неровно! — закричали медвежата.
- Да будет вам! - сказала лиса, с трудом ворочая языком, так как рот её был набит вкусным сыром. - Ещё самая малость - и будет поровну.
Лиса продолжала делить сыр. А медвежата только чёрными носами водили туда-сюда, туда-сюда: от большего куска - к меньшему, от меньшего - к большему.
Пока лиса не наелась досыта, она всё делила и делила.
Но вот куски сравнялись, а медвежатам почти и сыра не осталось: два крохотных кусочка.
- Ну что ж, - сказала лиса, - хоть и помалу, да зато поровну! Приятного вам аппетита, медвежата! - И, помахав хвостом, она убежала.
Так-то вот бывает с теми, кто жадничает!​


















 

Cynir

Vania 3N
Сотрудник
HẠ CHÁY ĐỎ ĐẾN KÌA
Bổ Trợ Ngữ Văn Lớp Đệ Tam





1. HAI EM BÉ VÀO RỪNG






















2. GẤU MẸ TẮM CHO CON

Nguyên tác Vitaliy Bianki













 

Cynir

Vania 3N
Сотрудник
HAI TRUYỆN VUI
Bổ Trợ Ngữ Văn Lớp Đệ Tứ





1. MURZILKA DỌA BARBOS NHƯ THẾ NÀO















2. WINNIE-POOH BỊ KẸT NHƯ THẾ NÀO


















 

Cynir

Vania 3N
Сотрудник
EM GIÚP MẸ VIỆC NHÀ
Bổ Trợ Ngữ Văn Lớp Đệ Tứ





































 

Cynir

Vania 3N
Сотрудник
NHỮNG MẨU TRUYỆN VỀ NGHE HIỂU
Bổ Trợ Ngữ Văn Lớp Đệ Ngũ































 

Cynir

Vania 3N
Сотрудник
CÒN GÌ ĐẸP HƠN QUÊ HƯƠNG THÂN YÊU !
Bổ Trợ Ngữ Văn Lớp Đệ Tứ-Ngũ
































 
Top