Tác gia Lesya Ukraїnka sinh năm 1871 và thác năm 1913. Sự đời bà tương đối ngắn nhưng góp phần rất quan trọng để hình thành bản sắc Ukraїna hiện đại, đặc biệt ở thể loại thơ trữ tình. Trong hàng tác gia nữ Ukraїna, bà vẫn được coi là nhân vật ưu tú nhất.
Леся Українка (справжнє ім'я — Лариса Петрівна Косач (Larysa Petrivna Kosach), у шлюбі Косач-Квітка (Kosach-Kvitka) ; 13 (25) лютого 1871, Новоград-Волинський, Волинська губернія, Російська імперія — 19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі, Тифліська губернія, Російська імперія [нині Грузія]) — українська письменниця, перекладачка та культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська соціал-демократія. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського жіночого руху та національного відродження. Серед мистецької спадщини — збірки поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драми-поеми «Кассандра» (1901—1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911), «Камінний господар» (1912), «Бояриня» (1913). |
